Режим дня дитини.
Вкрай рекомендуються всім батькам дуже серйозно поставитися до режиму дня. Це вкрай важливо – разом з дитиною виробити необхідний режим, щоб він зміг надалі сам розподіляти час: на навчання та гри, а також прогулянки. Постарайтеся зробити так, щоб дитина зрозуміла з першого дня навчання, що заняття вдома – це відповідальна робота, що гуляти можна, тільки коли всі уроки зроблені.
Зробити це досить просто. Приблизно за місяць до початку занять у школі дітей необхідно переводити на новий режим дня. Якщо дитина ходила в садочок – особливих проблем не буде. А от якщо дитина була вдома, або він вже не першокласник і від душі відпочив на канікулах, вставати в 7 ранку йому може бути вкрай важко. Тому привчайте його заздалегідь.
У першій половині дня рекомендується зайняти дитину чим-небудь корисним. Це допоможе виробити у нього почуття відповідальності. І коли прийде час ходити на уроки, для нього це буде досить безболісно. Але не забувайте і про вихідні дні – дитина також є повноцінною особистістю, що має право на відпочинок. Ви ж не хочете працювати без вихідних?
На другу половину дня плануйте відпочинок і розваги дитини. Але не забудьте залишити одне – два відповідальних доручення. Таким чином ви смоделіруете ситуацію з необхідністю виконувати домашні завдання. І, зрозуміло, не забувайте про своєчасне відходження до сну дитини – в іншому випадку пробудження вранці стане важким випробуванням як для вас, батьків, так і для ваших дітей.

Психологічна підготовка дітей до школи.
Не варто забувати і про такий важливий аспект, як соціалізація дитини. Правильна психологічна підготовка до школи допоможе швидше і легше влитися в шкільний колектив і звикнути до соціуму. Особливо в тому випадку, якщо дитина йде в перший клас і не відвідував дитячий сад. При всіх недоліках ДОП, підготовка дітей до школи в дитячому саду неоціненна. Причому соціалізація починається ще в яслах.
Домашнім же діткам набагато важче. Подумайте самі – протягом досить тривалого часу його світом були рідні йому люди – мама, тато, бабусі й дідусі. Ну, в кращому випадку, – друзі з дитячого майданчика. А тут він потрапляє у великий і галасливий дитячий колектив. Причому зверніть особливу увагу – дитина перестає бути центром загальної уваги, яким він звик бути за все своє життя. Більше того – він буде змушений підкорятися певним правилам. Важко йому доведеться, чи не так?
Саме тому багато рекомендації дитячих психологів стосуються саме психологічної підготовки до школи. Якщо ви витратите якийсь час, у виграші залишаться всі – і ви, і дитина. Діти будуть заздалегідь знати, що чекає їх у школі, у них не буде сліз і негативної реакції. Як правило, подібних підготовлених дітей видно в дитячому колективі відразу ж – вони досить впевнені в собі і абсолютно спокійні, на відміну від однолітків.
Якщо ж дитина йде в школу не підготовленим, його реакція може бути неадекватною: наприклад, часто зустрічається така ситуація, що дитині просто напросто набридає сидіти на уроках. І він може зібрати свої речі і піти додому. І це далеко не єдина проблема – поведінка дітей деколи може бути абсолютно не передбачувано.
І не потрібно дитину лаяти за його витівки, адже винні найчастіше самі батьки, полінувалися провести необхідну підготовку до школи заздалегідь. Батьки повинні протягом усього літа ненав'язливо розповідати, що чекає його в школі, як буде цікаво навчитися рахувати й писати, як багато його чекає цікавого на уроках, що у нього з'являться нові друзі, з якими можна гуляти у вільний час.

Як перемогти неуважність дитини?
Багатьох батьків цікавить питання: як можна перемогти неуважність? І це не випадково – адже неуважність часто є головною перешкодою до успішності в школі. А подібне явище в останні роки у діток зустрічається дуже і дуже часто. Як правило, батьки дуже швидко помічають подібну проблему у своїх малят. Такі діти плутають реальний світ зі світом фантазій, вони нічого не помічають навколо себе.
Хоча ні в якому разі не можна плутати неуважність з аутизмом. Розсіяний дитина повністю контактний, просто часу на реакцію йому необхідно трохи більше, ніж іншим діткам. Він може не з першого разу відгукуватися, коли ви його кличете, або виконувати ваше прохання не відразу. Подібні малюки можуть відрізнятися забудькуватістю або неуважністю.
Фахівці радять не надавати цьому великого значення, не розчаровуватися у своїй дитині, і ні якому разі не лаяти його за неуважність. Просто у вашої дитини більше розвинене інше півкуля мозку – праве. Проблема – не психологічна. Як правило, приблизно до 10 років це явище повністю зникає без будь-якого стороннього втручання. А до тих пір батькам необхідно допомогти своєму маляті бути більш організованим. І досягається це банальним контролем. І обов'язково заздалегідь попередьте про це вчителя вашої дитини.
Крім того, необхідно займатися розвитком роботи мозку подібних малюків. З цим завданням під силу впоратися всім батькам, було б бажання. Щоб обидві півкулі мозку працювали з повною віддачею, необхідно щоб кожен пальчик одночасно виконував якусь роботу. Для цього дуже корисні різні пальчикові ігри, шнурівки, ліплення, пальчикові фарби. Всього 15 хвилин на добу подібних занять – і результат не змусить себе чекати.
Правильна психологічна підготовка дітей до школи полягає ще й у тому, щоб дитина усвідомив, що навчання в школі – заняття не менш відповідальне, чим робота тата й мами. Це дозволить йому відчути себе повноправним членом сім'ї, а не просто доповненням до тата й мами. Повірте – це усвідомлення дозволить дитині впоратися не тільки з неуважністю, але і з лінню. До речі кажучи, лінь – це нормальний стан для будь-якої людини, а не тільки для дитини. Тому не варто його лаяти – краще допоможіть впоратися з лінню.

Здоров'я дитини.
Готуючи дитину до школи, ні в якому разі не забувайте про такому важливому питанні, як здоров'я дитини. Перше, на що необхідно звернути особливу увагу – це на імунітет дитини. Як правило, дошкільні освітні установи – сади – приділяють цьому пильну увагу. Загартовування, фізична культура, вакцинація. У тому ж випадку, якщо дитина перебуває вдома і дитячий садок не відвідує, всі ці турботи цілком і повністю ляжуть на плечі батьків.
По-перше, стежте за способом життя своєї дитини. Для дітей набагато корисніше якнайбільше перебувати на свіжому відпочинку, ніж сидіти біля телевізора або грати на комп'ютері. Звичайно ж, не варто повністю позбавляти дитину улюблених розваг, але обмежити їх необхідно. І для того щоб не було заперечень і образ, батькам доведеться разом з дитиною вибиратися на прогулянки. Повірте, це не тільки принесе користь і вам, і дитині, але і в значній мірі зміцнить ваші стосунки.
Зверніть увагу і на раціон харчування дитини. Частіше купуйте дитині фрукти – в них міститься величезна незамінним речовин – вітамінів, мінералів, мікро-і макроелементів. І не забувайте про банани – вони вважаються незамінною їжею для роботи мозку. Додатково варто подавати дитині якісь полівітамінні комплекси. Попросіть свого лікаря допомогти підібрати саме той препарат, який оптимально підійде для вашої дитини.
Не забувайте і про щеплення – саме в 6 – 7 років по національному графіком вакцинації дітей проводиться цілий блок. Як правило, дільничний лікар або медсестра самі викликають батьків з дитиною в поліклініку на щеплення. Однак сподіватися на це все ж не варто – діток на ділянці дуже багато, і медики можуть просто напросто забути про вас. Не полінуйтеся, зайдіть і самі дізнайтеся, чи потрібні які-небудь щеплення вашій дитині.

Нервова система дитини.

Всі батьки хочуть, щоб їх дитина росла спокійною і врівноваженою особистістю. І дуже багато залежить від батьків. Так сприяйте цьому і не смикайте його по дурницях. Звичайно ж, вседозволеності допускати не можна ні в якому разі. Однак і тисячі даремних заборон ні до чого доброго не приведуть. Потихеньку привчайте дитину до деякій частці свободи і відповідальності. Відповідальності за свою свободу, слова і вчинки. Школяреві це ой як знадобиться. І в силах батьків допомогти в цьому своїй дитині – тим самим психологічна зрілість дитини збільшиться.
Також добре діє на дитину освіжаючий контрастний душ. Як, втім, і будь-які інші водні процедури. Вони не тільки гартують дитини, але й чудово і ефективно стабілізують роботу нервової системи. Це є вкрай важливою складовою підготовки дітей до навчання в школі.

Підготовчі заняття з дитиною.
Дуже часто батьки в останнє літо перед школою спантеличуються проблемою читання і рахунки. І звертаються за допомогою до різних репетиторів або в центри раннього розвитку. Проте педагоги ставляться до цього досить двояко. Одні вчителі ратують за те, щоб дитина приходив до школи вже вміють читати і писати, іноді навіть заздалегідь дають завдання. І завдання ці часом не прості.
А інші ж просять батьків, щоб вони не вчили цього дітей до школи. Вони вважають, що всі ті завдання, які використовують репетитори, лише збивають дитину з пантелику. Тому постарайтеся заздалегідь з'ясувати, які вимоги в тій школі, в яку ви плануєте віддати свого малюка. І пам'ятайте про те, що програму навчання дітей читанню в школі ніхто не відміняв. Вчити дитину писати до школи чи ні – вирішувати тільки батькам. Максимум, що від них можуть вимагати вчителя – це взяти до відома їх рекомендації, але не більше того.
А в тому випадку, якщо ваша дитина давно вже не першокласник, завдання перед школою є обов'язковою складовою підготовки. І почніть з читання – всім дітям без винятку на літо даються завдання з літератури. Протягом літа контролюйте процес читання, а перед самою школою перевірте, чи всі прочитав і засвоїв дитина. Не забувайте і про інші предмети – дайте дитині невеликі завдання по самим основним з них. Це допоможе дитині зібратися і організуватися. Однак пам'ятайте, що дитина – навіть самий свідомий – всього лише дитина. І без контролю батьків найчастіше обійтися неможливо – йому потрібна психологічна підтримка.
У будь-якому випадку, підготовка до школи – заняття вельми і вельми серйозне. І підходити до нього батькам необхідно з усією серйозністю і відповідальністю. Адже, як вже говорилося вище, психологічна роль сім'ї у підготовці дітей до школи дуже велика. І ніхто інший, крім батьків, справитися з цим завданням не зможе.

  Часто батьки, тільки дитині виповниться три роки, а іноді і раніше, починають замислюватися над тим, чи віддавати малюка в дитячий садочок, а чи можливо буде краще дитину виховувати вдома. Спілкуючись із своїми знайомими, вони часто стикаються зі шквалом скарг на часті захворювання дітей, які починають відвідувати дитячий садок, про некоректне відношення працівників дитсадка до дитини та все інше. Іноді навіть в пам'яті починають згадувати власні негативні спогади з дитинства. Після цього приймається рішення виховувати малюка самостійно вдома. Для цього шукають няню, або ж хтось з родичів піклується про дитину. Навіть запрошуються педагоги для індивідуальних занять з дитиною. Та з часом у батьків знову виникає питання, чи справляються всі з поставленими завданнями, чи правильно виховується малюк.
Кожна дитина, як і сім'я унікальна. Тому і вибір потрібно робити з врахуванням особливостей та можливостей кожної сім'ї та дитини щодо цих форм виховання.
Сьогодні дуже популярна думка про те, що дитячий садок має дуже великі можливості для загального розвитку кожної дитини. Давайте вияснимо, що ж може дійсно дати дитячий садок? Саме головне - це сприятливі умови для соціального розвитку малюка. Дитина матиме можливість спілкуватися з однолітками, розвивати вміння співпрацювати в колективі, підкорятися певним загальноприйнятим правилам, дотримуватися певних норм поведінки.
Але і «домашня» дитина може бути такою розвиненою, самостійною, товариською, ініціативною, як і вихованець дитячого садка. Найскладніше в домашньому вихованні – не інтелектуальний розвиток дитини, а навпаки, в цьому напрямку розумна сім'я може дати дитині набагато більше, ніж в дитячому садочку. Значно важливіше створити дитині соціальні умови розвитку: можливість спілкуватися з однолітками, старшими дітьми та дорослими.
В цьому віці діти спілкуються найбільше в грі. Саме гра є шляхом для розвитку інтелекту малюка. В грі дитина «приміряє» на себе різні соціальні ролі, вчиться діяти за певними правилами. Гра готує малюка до життя в суспільстві.
Ще зовсім недавно була поширена думка про те, що «домашні» діти важко звикають до шкільних правил, відчувають труднощі в контактах з ровесниками. Переважна кількість дітей була з дитячого садочка, дітей, які виховувалися вдома було небагато. На сьогоднішній день ситуація дещо інша. Діти, які не виховувалися в дитсадку перестали бути винятком. Крім того, дитячий садок теж має зміни. Зараз поширені домашні дитячі садки, які мають змішані методи виховання. Діти, які приходять з дому, стали більш товариськими, вихованими, з певним багажем знань. Іноді навіть з дитячого садочка можуть виходити діти з низьким рівнем знань, погано підготовлені до школи, з небажанням вчитися. А може бути і навпаки.

Поясніть дитині, що таке дитячий садочок і навіщо туди ходять діти. Головне, намагатися простими словами створити позитивний образ садочку (наприклад, «у дитячий садочок приходять такі ж діти, як і ти, вони там разом граються, вчаться, їдять», «там багато іграшок і добрі вихователі, які піклуються про дітей» тощо).
Познайомте дитину з обраним дитячим садочком під час прогулянки. Можна під час прогулянок ненадовго заходити з дитиною на територію садочку, у групи, щоб дитина поступово звикала.
Завчасно ознайомтесь із розпорядком дня у садочку і поступово вводьте цей режим дня вдома, а також навчайте тому, що знадобиться в дитячому садку (вміння самостійно одягатися, умиватися, їсти).
Перед тим, як відвести дитину в дитячий садочок, можна провести комплекс заходів щодо загартовування дитини, а також потрібно пройти медичний огляд, щоб переконатися, що дитина здорова.
У перші два-три тижні залишайте дитину лише на кілька годин в дитячому садочку, поступово збільшуючи цей час.
Важливо! У присутності дитини ніколи не показуйте, що ви нервуєте і переживаєте з приводу того, що вона йде в дитячий садочок. Не дозволяйте собі також критики на адресу дитячого садка в присутності дитини, оскільки все це буде відразу негативно сприйнято нею, що викличе страх, невпевненість і небажання йти в це місце.

Довіртеся вихователям, покладіться на їхній досвід,адже багато маленьких діточок приходили до них у групу вперше, й вони знайдуть підхід і

до Вашого малюка.

Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, при потребі - залиштеся на час  вкладання дитини до сну.

Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку.

Створіть спокійний, безконфліктний клімат  для дитини у сім’ї.

Бережіть нервову систему дитини.

Повідомте педагога про індивідуальні особливості вашого малюка (як любить засипати, що любить їсти, які продукти харчування провокують  алергію і таке інше).

Проконтролюйте: аби   початок відвідування дитячого садка не прийшовся на епікризні терміни: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців,  1 рік 9 місяців, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців,  2 роки 9 місяців, 3 роки.

Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.

Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини з раннього віку, привчайте її до ситуації, в якій треба змінювати форми поведінки.

Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування.

Допоможіть дитині виробити звичку дотримуватися  такого режиму дня, як   в дитячому садку.