Вакцинація - єдиний спосіб захисту від ряду захворювань, які неможливо вилікувати іншими засобами або саме лікування може викликати ускладнення (наприклад, кір, дифтерія тощо). Вродженої несприйнятливості до інфекційних захворювань, від яких існують щеплення - немає. Якщо мама дитини колись хворіла ними, то перші 3 - 6 місяців життя доношена дитина може бути захищена материнськими антитілами, які потрапили до нього через плаценту під час вагітності і через грудне молоко. У недоношених дітей і дітей на штучному вигодовуванні такого захисту немає. Оскільки можливість захворіти через контакти з іншими людьми велика, дуже важливо прищеплювати малюків з самого раннього віку.

Як же підготувати малюка до щеплення і спробувати звести до мінімуму ризик виникнення ускладнень?

Відразу відзначимо, що здорових дітей не потрібно спеціально готувати до щеплення, потрібно лише попередньо виміряти температуру тіла (вона повинна бути нормальною, частіше 36,6 градусів С; у дітей до 1 року нормальною температурою може бути 37,1 - 37, 2 градусів за рахунок особливостей теплообміну, він підвищений, не дарма дітей, які вже ходять, бігають, рекомендується одягати трохи холодніше, ніж дорослих), привести дитину до фахівця і відповісти на його питання.Деякі лікарі вдаються до практики призначення всім дітям перед щепленням, так би мовити профілактично, прийому протиалергічних препаратів, наприклад тавегіл, кларітін, зіртек. Насправді такий "поголовної" необхідності немає. Не всі діти схильні до алергії і відповідно не всі потребують таких ліках. Скоріше це відбувається через бажання лікаря зайвий раз підстрахуватися або через те, що виявлення дітей групи ризику з алергії це більш трудомісткий процес. Але якщо дитина схильна до алергічних реакцій, то профілактичне застосування протиалергічних препаратів виправдано. Наприклад, така ситуація, дитина першого року життя, раніше алергія не виявлялася, прищеплюється проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП). Перше щеплення (на першому році АКДС робиться тричі) пройшла без особливостей, але після другого щеплення дитині почали вводити нове харчування, і у малюка з'явилася вперше алергічний висип, значить, перед третьою щепленням слід профілактично дати дитині протиалергічний препарат, щоб висипання не повторилися. Для профілактики поствакцинальних ускладнень лікар повинен, в першу чергу, оцінити стан здоров'я дитини перед щепленням. Виявити протипоказання до неї - тимчасові і постійні (наприклад, виражена алергічна реакція на попереднє введення подібної вакцини), і вирішити питання про необхідність призначення будь-яких попередніх додаткових обстежень і лікарських препаратів. Перед щепленням лікар (фельдшер) оглядає дитину, вимірює температуру ( вона повинна бути нормальною - 36,6 градусів С), докладно розпитує батьків про життя дитини, перенесені ним захворювання та інше. Батьки, у свою чергу, повинні поінформувати лікаря про всі особливості та проблеми здоров'я свого малюка.

Про що необхідно сказати лікареві:

1. Чи не підвищувалася температура в дні, що передують вакцинації? Чи не було яких-небудь інших ознак нездоров'я, наприклад, кашлю, чхання, нежиті, які можуть свідчити про початок захворювання?

2. Чи є у дитини будь-які хронічні захворювання і не отримує він у зв'язку з цим постійно лікарські препарати, якщо так, то які?

3. Чи не було раніше судом, виражених алергічних реакцій на їжу, ліки й ін?

4. Необхідно розповісти, як дитина переносив попередні щеплення, підвищувалася чи є у нього температура, погіршувався чи самопочуття та ін

5. Не рекомендується робити щеплення відразу після повернення з тривалої поїздки, особливо, якщо різко мінявся клімат, тому що це створює умови для захворювань.

6. Необхідно сказати, чи отримувала дитина в останні три місяці препарати, виготовлені на основі крові, або вироблялося чи переливання крові. Це впливає на строки подальшої вакцинації проти кору, краснухи і паротиту, вони збільшуються, тому що препарати крові містять готові антитіла - специфічні захисні білки крові проти зазначених інфекцій, які "заважають" дитині активно виробити імунітет самому.

Якщо при огляді перед щепленням лікар робить висновок, що дитина практично здорова, проводиться щеплення.

М’ясо для малюків-дуже важливий продукт харчування. Адже повноцінні тваринні білки, деякі незамінні амінокислоти дитина може отримати тільки з м’ясом, оскільки їх немає ні в злаках, ні в овочах. Багато в м’ясі й інших важливих поживних елементів, наприклад, солей фосфору, калію, магнію, вітамінів групи В. Багаті м’ясні продукти й на добре засвоюване залізо.

У харчуванні дітей найчастіше використовують яловичину, телятину, нежирну свинину, м’ясо курки та кроля. Можна дати крихітці й нежирну баранину, оленину або м’ясо індички. Вибираючи м’ясо для дитячих страв, треба пам’ятати, що білки м’язової тканини засвоюються значно краще, ніж білки сполучної тканини, з якої складаються сухожилля, плівки, суглобові сумки. Найбільше сполучної тканини в грудній, шийній, черевній частинах і кінцівках. Таке м’ясо абсолютно непридатне для годування дітей раннього віку: його доводиться варити дуже довго, внаслідок чого втрачається багато цінних поживних речовин.

Проте й дуже жирне м’ясо теж не для дитячого раціону. Жири м’яса засвоювати важко, особливо дітям раннього віку. Краще віддати перевагу м’ясу з невеликим вмістом жиру (приблизно 4-9%). Свиняча і яловича вирізки багатші на цінний білок, тоді як, наприклад, грудинка містить більше жиру. А з курячим м’ясом навпаки: грудинка набагато менш жирна, ніж стегенця.

Мінеральних речовин у м’ясі близько 1 %. Особливо воно багате на калій: у 100 г продукту його міститься до 350 мг. Порівняно багато, особливо в телятині та свинині, вітамінів групи В.

Залізо, що міститься в м’ясі, засвоюється втричі краще, ніж залізо з овочів і фруктів. Особливо багато цього елемента в печінці. Наприклад, у 100 г яловичої печінки міститься близько 7мг заліза, в 100 г свинячої-понад 20 мг.

Батьки часто запитують, чи можна давати дітям ковбасу. Справа в тому, що ковбасні вироби, особливо виготовлені зі свинини, містять дуже багато жиру. Такі продукти дітям можна вживати тільки після 2-3 років. Для повсякденної їжі підходять варені ковбаси з мінімальним вмістом жиру (яловича, дієтична, домашня) або сосиски та сардельки з яловичини. Школярам можна зрідка давати шинку, грудинку, корейку та інші подібні продукти. Проте при цьому намагайтеся не перевищувати норм жиру, рекомендованих для дитячого раціону.

Велике значення для хорошого зору має повноцінне харчування, що включає, зокрема, достатню кількість вітамінів, особливо В і А. Вітамін В міститься в таких продуктах, як печінка, оселедець, жовток яєць, вершкове масло.Вітамін А є компонентом зорового пурпуру (родопсин), який входить до складу паличок, що забезпечують так званий сутінковий зір, беруть здасть в біохімічних процесах ока. При його нестачі уповільнюється ріст організму, порушується гострота зору, підвищується захворюваність верхніх дихальних шляхів, шкіра обличчя і рук втрачає еластичність, стає шершавою, схильною до запальних процесів. Вітамін А міститься у вершковому маслі, молоці, яєчному жовтку, печінці. Він може також утворюватися в організмі з провітаміну А — каротину, який входить до складу рослинних продуктів: моркви, томату, хурми, шипшини, салату тощо.

Позитивний ефект дає використання на заняттях звукової гімнастики. Дихальні вправи з вимовлянням звуків активізують метаболічні процеси та клітинний обмін за рахунок звукової вібрації, яка також поліпшує мікроциркуляцію в альвеолах, стимулює діяльність діафрагми, поліпшує дренаж мокротиння, послаблює м’язи бронхів, підвищує емоційний тонус усього організму дитини.